- виголосити
- [ви/голосиетие]
-ошу, -осиеш; нак. -сие, -с'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виголосити
Смотреть что такое "виголосити" в других словарях:
виголосити — див. виголошувати … Український тлумачний словник
виголосити — див. виголошувати … Словник синонімів української мови
виголосити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови
отригнути — виголосити, сказати, огризнутися, викрикувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
виголошений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виголосити. || ви/голошено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
виголошення — я, с. Дія за знач. виголосити … Український тлумачний словник
зімпровізувати — у/ю, у/єш, док., перех. Скласти вірш, пісню і т. ін., виголосити промову тощо без попереднього підготування … Український тлумачний словник
погукати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого небудь. || Звернутися до кого небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол.… … Український тлумачний словник
прочитувати — ую, уєш, недок., прочита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех.Сприймати що небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. || що, про що. Знайомитися з чимсь шляхом читання. || що, про що. Знайомити когось із змістом чого небудь… … Український тлумачний словник
